Фізико-геологічні моделі для визначення ємнісних характеристик порід-колекторів складної будови за даними ГДС ( на прикладі нафтових і газових родовищ Карпатського регіону та північного Донбасу)

Abstract

У дисертації висвітлюються актуальні питання удосконалення та підвищення ефективності системи інтерпретації геофізичної інформації для визначення ємнісних параметрів та характеру насичення складнопобудованих порід-колекторів за рахунок впровадження у виробництво нових технологій побудови фізико-геологічних моделей на нафтогазових родовищах Карпатського регіону та Дніпровсько-Донецької западини. За результатами проведених автором досліджень одержано ряд наукових висновків, які мають важливе практичне значення в галузі геофізичних досліджень нафтогазових свердловин. Сформульовано основні наукові положення і напрямки створення фізико-геологічної моделі для колекторів складної будови на базі петрофізичної і геофізичної інформації. Обґрунтовано фізико-геологічну модель вимірювання інтенсивності природної радіоактивності гірських порід зі складною мінералогічною та структурною будовою на основі адекватності процесу вимірювання розподілу в породах радіоактивних ізотопів у лабораторних та свердловинних умовах. Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено доцільність дослідження динамічних параметрів зміни потенціалів самочинної поляризації в нафтогазових свердловинах з метою їх впровадження для визначення ємнісних параметрів. Автором розроблена уніфікована схема використання динамічної моделі формування потенціалів самочинної поляризації для виділення продуктивних пластів за характером флюїдонасичення колектора. Розроблена методика визначення типу неоднорідності порід-колекторів складної будови, яка враховує й складну мінеральну будову матриці. На основі розробленої фізико-геологічної моделі для порід-колекторів складної будови з урахуванням петрогустинної неоднорідності, обґрунтовано ефективність використання методу густинного гамма-гамма каротажу для визначення ємнісних параметрів порід складнопобудованих геологічних розрізів.

В диссертации освещаются актуальные вопросы совершенствования и повышения эффективности системы интерпретации геофизической информации при определении фильтрационно-емкостных параметров и характера насыщения пород-коллекторов сложного строения на нефтегазовых месторождениях Карпатского региона и Днепровско-Донецкой впадины за счет внедрения в производство новых технологий построения физике-геологических моделей. По результатам проведенных автором исследований получен ряд научных выводов, которые имеют важное практическое значение в области геофизических исследований нефтегазовых скважин. Проведен анализ процесса моделирования взаимосвязи физико-геологических параметров, сформулированы основные положения и направления создания физико-геологической модели для коллекторов сложного строения на базе петрофизической и геофизической информации. Обоснована физико-геологическая модель измерения интенсивности естественной радиоактивности горных пород сложного минерального и структурного строения на основании адекватности процессов измерения распределения радиоактивных изотопов в лабораторных и скважинных условиях. Исследования адекватности измерений позволило представить модель естественного полиэнергетического источника гамма-поля в прискважинной части пласта тремя коаксиальными зонами. Теоретически обоснована и практически доказана целесообразность исследования динамических параметров изменения потенциалов спонтанной поляризации в нефтегазовых скважинах. Автором разработана унифицированная схема использования динамических моделей формирования потенциалов спонтанной поляризации для выделения продуктивных интервалов -по характеру флюидонасыщения коллектора. Анализ лабораторных исследований кернового материала пород разного литологического состава позволил разработать методику определения типа неоднородности пород-коллекторов сложного строения, которая дает возможность учитывать неоднородность минеральной матрицы. На основании разработанной физико-геологической модели пород-коллекторов сложного строения на базе их петроплотностной неоднородности обоснована эффективность использования метода ГГК-П для определения емкостных параметров сложнопостроенных геологических разрезов.

In the dissertation there are shown the questions of perfection and increase the effectiveness of a system of interpretation the geophysical information at the definition of filtration-reservoir parameters and character of saturation of the complex structural rocks of the oil-and-gas deposits of Carpathian region and Northern Donets Basin due to use of new technologies of construction of physical-geological models. By the results of researches there are obtained out by the author a number of scientific conclusions, which have the important practical value in the field of geophysical researches of oil-and-gas wells. There are formulated the main conclusion and directions of creation the physical-geological models for reservoirs with a complex structure on the base of petrophysical and the geophysical information. The physical-geological model of measurement the natural radioactivity of rocks with a complex mineral and structural structure is proved on the basis of processes adequacy of measurement the radioactive isotopes distribution in laboratory and well's conditions. There is theoretically proved and practically proved expediency of research the dynamic parameters of spontaneous polarization potentials changing in the oil-and-gas saturated reservoirs. The author develops the unified scheme of the using the dynamic models of formation the spontaneous polarization potentials for allocation the productive intervals on the fluid saturated character in the reservoir. There is developed the technique of definition the type of heterogeneity of rocks - reservoirs with a complex structure of a mineral matrix. On the basis of the developed physical-geological heterogeneity petro-density model of the rocks with a complex structure there is provided the effective using of the gamma-gamma lithologic logging for definition the reservoir parameters of the geologically complex sections.