Оцінка впливів техногенно небезпечних об'єктів на навколишнє середовище: науково-теоретичні основи, практична реалізація

Abstract

На основі порівняльного аналізу процедур оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у провідних країнах Європи, Азії, Північної та Південної Америк, Африки і Австралії вперше науково обгрунтовані етапи виконання ОВНС для України: скринінг, скоупінг, альтернатива, участь громадськості, оцінка екологічної ситуації, які повинні виконуватись до початку проектування техногенного об'єкту і супроводжувати процес його будівництва та експлуатації. Запропонована нова методологія визначення сучасної екологічної ситуації території і об'єкту шляхом геоінформаційного еколого-техногеохімічного моделювання та прогнозування стану довкілля. Теоретично обгрунтовані структури баз даних екологічної інформації для десяти компонентів екосистем, що дозволило вдосконалити методологію їх картографування на основі новітніх ПС-технологій. Вперше розроблена найбільш повна геоінформаційна система екологічної безпеки для нафтогазового, енергетичного та рекреаційно-туристичного комплексів на прикладі різних інвестиційних проектів в Україні. Процедура ОВНС повинна передувати запроектованій діяльності - цей теоретичний висновок дисертанта впроваджено на нафтогазових родовищах, при проектуванні золошлаковідвалів на Бурштинській тепловій електростанції, будівництві ліній електропередач, малих гідроелектростанцій та створенні нових гірськолижних курортів «Буковель» і «Бистриця» у Карпатах.

На основе сравнительного анализа процедур оценки воздействия на окружающую среду (ОВОС) в ведущих странах мира - США, Канады, Великобритании, ФРГ, Японии, Латинской Америки и Карибского бассейна, Гонконга, Нидерландов, Дании, Швеции, Финляндии, Норвегии, Исландии, Израиля, Южно-Африканской Республики, Австралии и Океании - впервые научно обоснованы основные процедурные этапы выполнения ОВОС для Украины: скриннинг, скоупинг, альтернативы, участие общественности, оценка экологической ситуации, которые должны выполняться до начала проектирования техногенно опасного объекта и сопровождать процесс его строительства и эксплуатации. Диссертантом разработана новая методология определения современной экологической ситуации территории и объекта путем геоинформационного эколого-техногеохимического моделирования и прогнозирования экологического состояния окружающей среды. Теоретически обоснованы структуры баз данных экологической информации для десяти компонентов экосистем: геологической среды, геофизических полей Земли и Космоса и их влияния на экосистемы и здоровье человека, геоморфосферы и опасных геодинамических процессов, поверхностной и подземной гидросферы, атмосферы, почвенного и растительного покровов, изменений животного мира, демосферы и техносферы. Это позволило усовершенствовать методологию их экологического картирования на основе новейших ГИС-технологий. Впервые разработана наиболее полная геоинформационная система экологической безопасности для нефтегазового, энергетического и рекреационно-туристического комплексов на примере разных инвестиционных проектов в Украине. Предложена целая серия методологий сравнения альтернатив проектируемой деятельности на основе количественных расчетов и математического моделирования. Процедура ОВОС должна предшествовать проектируемой деятельности - этот теоретический вывод диссертанта внедрен на разрабатываемых нефтегазовых месторождениях, при проектировании золошлакоотвалов Бурштынской тепловой электростанции, строительстве линий электропередач, малых гидроэлектростанций и создании новых горнолыжных курортов «Буковель» и «Быстрица» в Карпатах.

Based on comparative analysis of the procedures of environmental impacts assessment (EIA) established in the leading countries of the world - the USA, Canada, Great Britain, Federal Republic of Germany, Japan, Latin America and the Caribbean, Hong Kong, Netherlands, Denmark, Sweden, Finland, Norway, Iceland, Israel, South African Republic, Australia - the basic stages of the EIA implementation in Ukraine were grounded: screening, scoping, alternative, public participation, assessment of environmental situation. These stages are to be carried out in the beginning of any technogenic object planning and to accompany the process of its construction and exploitation. The new methods of determination of present environmental situation of territory and object by the means of geoinformational technogeochemical modeling and prognosis of the environmental situation are offered. The structure of databases of environmental information is grounded for ten components of ecosystem that allowed improvement of the methods of the components mapping on the grounds of new GIS-technologies. For the first time complete geoinformational system of environmental safety is developed for ой and gas, energy, recreational and tourist sectors based on different investment projects in Ukraine. The EIA procedure should precede to any planned activity - this theoretical conclusion of the candidate was implemented in oil and gas fields, while planning ash-slag dumps of the Burshtyn heat power plant, power lines construction, small hydropower plants and construction of the new skiing resorts "Bukovel" and "Bystrytsya" in the Carpathians.