Особливості формування візейського карбонатного комплексу центральної частини Дніпровсько-Донецької западини та перспективи його нафтогазоносності

Abstract

Роботу присвячено вивченню, особливостей умов седиментації візейського ярусу та прогнозу його нафтогазоносності в центральній частині ДДЗ. Наукове забезпечення роботи грунтується на теоретичних і методичних працях видатних геологів, які вивчали карбонатні формації нафтогазоносних регіонів світу, особливо, із схожими умовами осадконакопичення і характером нафтогазоносності. Використовувались геолого-геофізичний, фактичний матеріал та матеріали лабораторних досліджень з палеонтології, літології і геохімії. Вперше подані розбивки візейського ярусу на продуктивні горизонти для двох рівнів карбонатної седиментації, запропоновано розділити ХІІІ МФГ на XIІІн та ХІІІв, за новою методикою з урахуванням діахронної будови карбонатних відкладів та фатальних змін На основі нових розбивок побудовані карти товщин і розповсюдження яблунівської та мошковської світ, карта фатальних змін, виділені нові перспективні об'єкти для пошуку ВВ. Запропонована седиментаційна модель дає змогу виявляти закономірні послідовності генетичних літолого-фаціальних типів, що змінюють одне одного в напрямку берегової межі. Відображаючи латеральні зміни фізико-географічних умов, у яких формувались дані відклади, ця модель дає змогу порівнювати із сучасними осадами не відокремлені фації, а весь фаціальиий ряд, що застерігає від помилок при палеогеографічній інтерпретації.

Работа посвящена изучению геологического строения, состава, условий осадконакопления и прогноза закономерностей и нефтегазоносности визейських отложений центральной части ДДВ. В работе использовался фактический геолого-геофизический материал, а также результаты лабораторных исследований по палеонтологии, литологии и геохимии. Научное обеспечение работ базируется на трудах выдающихся геологов, которые изучали нефтегазоносные регионы схожими условиями осадконахопления и нефтегазоносности. Геологическое строение территории и интервал исследований охватывают все возможные типы пород и ловушек углеводородов, которые изучались и продолжают изучаться в Днепровско-Донецькой впадине. Поэтому рассмотрение современного положения проблемы о принципах выявления зон фациального контроля нефтегазоносносности и направлений исследований при изучении латеральных стратиграфо-хронологических соотношений в визейських отложениях XІV-XIIa микрофаунистических горизонтов позволят учесть и использовать современные достижения геологической науки. Впервые проведены разбивки визейського яруса по продуктивным горизонтам для двух уровней карбонатной седиментации, предлагается разделить XIII МФГ на ХIІІн и ХIІІв, согласно новой методике с учетом лиахронного строения карбонатных отложений и фациальных изменений. На основе новых разбивок построены карты мощностей и распространения яблуновской и мошковской свит, карта фациальных изменений, выделены новые перспективные объекты для поисков УВ. Предложенная седиментационная модель позволяет выявить закономерные последовательности генетических типов, сменяющих друг друга в направлении береговой границы. Отображая латеральные изменения физико-географических условий, в которых формировались данные отложения, эта модель позволяет сравнить с современными отложениями не обособленные фации, а весь фациальный ряд, что предостерегает от ошибок при палеогеографической интерпретации.

The geological structure of territory and research interval take in all possible types of rocks and hydrocarbons traps which were studied and continue to be studied in Dnieper-Donets Depression. The consideration of modern state point about principles of petroleum facial control zones revealing and directions of researches at studying lateral stratygraphic-chronological correlations in Vizean deposits of XIV-Xlla microfaunistic horizons will allow to take into account and use the modern achievements of a geological science. The offered sedimentation model allows to reveal natural sequences of the genetic types replacing each other in a direction of shoreline. This model reflect the lateral changes of physical-geographical conditions in which these deposits were formed, and compare to modem sediments not detached facies, and all facial number, that warns of mistakes at paleogegraphic interpretations. The stratification of Vizean stage on productive horizons is given for the first time and by results of researches for two levels of carbonate sedimentation it is offered to divide the ХIIІ microfaunistic horizon to XIIIlow and ХIIIuррег, according to a new method with the account of carbonate deposits diachrone structures and facial changes. On the basis of new stratifications maps of thikcnesses and spreading of Yablunovskaya and Moshkovskaya suites are constructed, and map of facial changes deposits, a new perspective objects for hydrocarbon's searches are distinguished.