Науково-методичні засади оцінки вторинних ємностей порід-колекторів як основа ефективного прогнозу нафтогазоносності надр

Abstract

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми прогнозування вторинних ємностей порід-колекторів для підвищення ефективності прогнозу нафтогазоносності надр. За даними комплексних досліджень, які включають в себе мікроскопічні дослідження, рентгеноструктурне, спектрально-геохімічне вивчення генерацій мінеральної речовини, а також комплекс петрофізичних досліджень встановлено природу та морфологію пустотного простору складнопобудованих теригенних і теригенно-карбонатних колекторів Західноукраїнського нафтогазоносного регіону. Встановлено вплив тріщинуватості порід-колекторів на їхні фільтраційно-ємнісні властивості та загальних закономірностей розвитку і розповсюдження зон тріщинуватості в гірських породах, у тому числі й в складнопобудованих карбонатних колекторах, які стали основою для методології побудови петрофізичних моделей. Також встановлено, що наявність у породах-колекторах літогенетичної тріщинуватості має визначальний вплив на характер їх нафтонасичення. На основі досліджень міцнісних характеристик порід-колекторів емпірично розраховано можливості існування зон розущільнень у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. За результатами експериментальних досліджень теоретично обгрунтовано граничні глибини існування відкритих тріщин у породах-колекторах Львівсько-Волинського палеозойського басейну.

В диссертационном исследовании приведены теоретическое обобщение и решение научной проблемы прогнозирования вторичных емкостей пород-коллекторов для повышения эффективности прогноза нефтегазоносности недр. По данным комплексных исследований, включающих в себя микроскопические исследования, рентгеноструктурный, спектрально-геохимическое изучение поколений минерального вещества, а также комплекс петрофизических исследований установлено природу и морфологию пустотного пространства сложнопостроенных терригенных и терригенно-карбонатных коллекторов Западноукраинского нефтегазоносного региона. Установлено влияние трещиноватости пород-коллекторов на их фильтрационно-емкостные свойства и общих закономерностей развития и распространения зон трещиноватости в горных породах, в том числе и в сложнопостроенных карбонатных коллекторах, которые стали основой для методологии построения петрофизических моделей. Выяснено, что зоны повышенной проницаемости пород-коллекторов, связанные с зонами взаимопересечения тектонических нарушений. Такие участки характеризуются максимальными дебитами нефти из скважин и значительным их интегральным добычей. Также установлено, что наличие в породах-коллекторах литогенетической трещиноватости имеет определяющее влияние на характер их нефтенасыщения. Установлены факторы формирования улучшенных коллекторских свойств терригенных пород-коллекторов в пределах антиклинальных структур. Сохранению емкостно-фильтрационных свойств пород на больших глубинах способствуют присутствие флюидов и сверхгидростатические пластовые давления. В карбонатных коллекторах развита вторичная порово-трещинно-кавернозная пористость. Лучшие емкостно-фильтрационные параметры свойственны биоморфно органогенно-детритовым и органогенно-обломочным известнякам. На основании проведенных исследований минерального состава глинистых агрегатов пород-коллеторов Крукеницкой впадины доказано, что на глубинах более 2500 м образуются предпосылки для образования зон разуплотнения за счет процессов вторичного преобразования и дефлюидизации глин. На основе исследований прочностных характеристик пород-коллекторов эмпирически рассчитана возможность существования зон разуплотненных в пределах Внутренней зоны Предкарпатского прогиба.

The dissertation research solves scientific problems of secondary volumes of reservoir rocks predicting to improve the prognosis of oil and gas resources. According to a comprehensive research, which includes microscopic studies, X-ray, spectral-geochemical study of minerals generation and petrophysical studies complex found the nature and morphology of the hollow space of terrigenous and terrigenous-carbonate reservoirs of Western oil and gas region. The influence of fractured reservoir rocks on their filtration-capacitive properties and general patterns of distribution and zones of fracturing in rocks, including carbonate reservoirs is found. It was found that zones of increased permeability of reservoir rocks are associated with tectonic zones. Also found that the presence of reservoir rocks lithohenetic fracturing has a decisive influence on the nature of their saturation. Based on studies of clay mineral aggregates rocks of Krukenytska Depression proved that at depths exceeding 2500 m formed preconditions for the formation of zones of unconsolidation by secondary processes of clay transformation. Based on the research of mechanical characteristics of reservoir rocks empirically calculated possible existence of unconsolidated zones within the Inner zone of the Carpathian. The results of experimental studies proved theoretically limit the depth of the existence of open fractures in the reservoir rock Lviv-Volyn Paleozoic basin.