Прогнозування поточних і накопичених видобутків вуглеводній із застосуванням імовірнісно-статистичних моделей

Abstract

З плином часу будь-яка свердловина, як би ефективно її не експлуатували і раціонально не використовували пластову енергію, припиняє фонтанувати, відтак, виникає необхідність переходити на механізовані способи експлуатації і в обох випадках прогнозувати зміну параметрів роботи свердловини, а саме зміну дебіту. Сьогодні для прогнозування дебіту використовують, в основному, логарифмічну залежність, яка не завжди точно може описати характер зміни кількості видобутої нафти. У практиці проектування розробки “нових” нафтових і газових родовищ чільне місце зайняли чисельні методи на основі комп’ютерних геолого-промислових моделей. Ці методи забезпечують отримання прийнятних (на сьогоднішній день) і найбільш достовірних технологічних показників розробки вуглеводневого покладу, але за умови наявності повної та із задовільною точністю інформації, що уможливлює побудову вірогідної оцифрованої геологічної моделі цього покладу. Таку модель слід поступово уточнювати на момент складання наступного проектного документу. По “старих” розроблювальних родовищах у свій час не було отримано багато інформації із задовільною точністю, та й не було потреби у визначенні ряду параметрів для аналітичного проектування, а тому побудувати сучасну геологічну модель для них практично неможливо й економічно збитково, тобто вдається тільки наближено встановити реальну картину виробленості запасів нафти й оцінити перспективні показники розробки покладу. Але, в обох випадках, як по “нових”, так і по “старих” родовищах виникає потреба у довивченні покладів на завершальній стадії розробки та оцінці характеру поведінки їх у майбутньому. Звідси випливає важливість питання прогнозування дебітів свердловин і в цілому показників розробки покладів на пізній стадії як по “нових”, так і по “старих” родовищах за фактичними статистичними даними розробки родовищ, а вивчивши історію (ретроспективу), можна без великих витрат часу і праці сформулювати висновки про подальший розвиток основних технологічних показників розробки (перспективу). При цьому автоматично враховуються особливості реалізованої на даному об’єкті системи та технології розробки.

In the course of time any well, no matter how efficiently it was exploited and how rationally formation energy was used, stops blowing-out (flowing). Consequently, there appears a need to switch to artificial lift well operation methods and in both cases there is a need to predict the change of the parameters of the well operation, namely the change of flow rate. Nowadays, to predict the flowrate, the logarithmic dependence is mainly used, but it does not always describe accurately the nature of the change in the amount of produced oil. In the design of the development of “new” oil and gas fields the numerical methods based on computer geological and industrial models took a prominent place. These methods provide an acceptable (for now) and the most reliable technological parameters of the development of hydrocarbon accumulation but on condition of the availability of complete and satisfactory accurate information. This gives the opportunity to build a probable digitized geological model of the reservoir. Such a model should be gradually clarified for the time of drafting the next design document. There wasn’t a lot of information with satisfactory accuracy about the “old” developed accumulations and it was not necessary to specify the set of parameters for analytical design. Therefore, it is almost impossible and economically unprofitable to build a modern geological model for them. It is only possible to get approximately the real overview of the depletion of oil reserves and to evaluate promising parameters of the development of deposits. But, for both “new” and “old” fields there is a need to explore deposits additionally at the final stages of development and to evaluate the nature of their behavior in future. It proves the importance of predicting the well flow rate and, overall, the fields development parameters at a mature production stage concerning both “new” and “old” fields according to the actual statistics of field development. Having studied the history (retrospective), it is possible to conclude about the further development of the basic production data (perspective) without great time and labour input. Automatically the characteristics of the system implemented in the prospect and development technologies are taken into account.