Геологічне прогнозування контурів соляних штоків та нафтогазоносності приштокових зон південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню особливостей геологічної будови приштокових зон та перспектив їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Дослідженнями встановлено, що товщини відкладів нижньої юри та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками та певні їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Співвідношення чисельних значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках однакове і збільшується приблизно у півтора раза. Відмічена чітка закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловин з наближенням до соляних штоків. Статистичний аналіз значень цього коефіцієнта дозволив виділити в приштокових зонах підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла під дією тектонічного впливу процесу розвитку соляних штоків. Виявлено, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися при прориві осадових порід соляними штоками. Запропонована черговість введення приштокових зон у пошуково-розвідувальне буріння та оцінка прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках. Розробки здобувана спрямовані на вирішення нагальної проблеми України - нарощування ресурсної бази вуглеводнів.

иссертация посвящена исследованию особенностей геологического строения приштоковых зон соляных штоков и перспектив их нефтегазоносности в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины, из месторождений которой ведется основная добыча газа в Украине. Исследованиями установлено, что толщины отложений нижней юры и байоского яруса средней юры возрастают над приштоковыми зонами и соляными штоками и конкретные значения толщины этих отложений совпадают с контурами соляных штоков на уровне перми и карбона. Отношение толщины этих отложений над контуром соляного штока и на тектонически неактивных участках вне границ влияния соляных штоков одинаковое и увеличивается в среднем в полтора раза. Отмечена четкая закономерность (коэффициент корреляции более 0,8) увеличения коэффициента диаметра скважин с приближением к штокам. Статистический анализ значений этого коэффициента позволил провести распределение приштоковых зон на подзоны с разным относительным уровнем деформированости пород, которая возникла под действием тектонического влияния процесса развития штоков в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины. Установлено, что наиболее перспективными для формирования залежей углеводородов являются приштоковые блоки крутопоставленых деформированных горных пород (задиры) - первая подзона, которая образовались при прорыве осадочных пород соляными штоками. Высокая перспективность обуславливается наличием большого количества тектонических трещин, которые увеличивают проницаемость и в следствии дебиты газа в скважинах и запасы углеводородов, также экранирование коллекторов солью соляных штоков и козырьков приводит к надежному запечатыванию залежей, наличие тектонических нарушений способствует миграции флюидов из нефтегазоматеринских толщ, а большие углы падения пластов (более 45°) создает структурные условия для образования залежей. Увеличивает перспективность этой зоны наличие делювиальных шлейфов. Предложена очередность введения приштоковых блоков в поисково-разведочное бурение и оценены прогнозные ресурсы углеводородов в перспективных приштоковых зонах, оценка которых проведена по аналогии с открытыми и разведанными месторождениями возле соляных штоков в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины. Разработки соискателя направлены на решение неотложной проблемы Украины - наращивание ресурсной базы углеводородов.

A dissertation was devoted to research of features of geological structure of near-domes zones and prospects of them oil and gas bearing in south-east part of Dniepr-Donetsk depression from the deposits which of the inherent mine of gas in Ukraine is conducted. It is set by researches, that thickness of deposits of lower Jurassic and Bajocian of middle Jurassic rise above salt domes and defined their thickness coincide with the contours of salt domes at the level of Permian and Carboniferous. Relation of thickness of these deposits between the values above the contour of salt domes and values of thickness on tectonic nonactive areas out of scopes of influencing of salt domes identical and it is increased on the average in one and a half. It is marked clear conformity to the law of increase of coefficient of diameter of well bores with approaching to salt domes. The statistical analysis of values of this allowed a coefficient to conduct distributing of near-domes zones on parts with a different relative level of tectonic deformity of rocks, which arose up under action of the tectonic influencing of process of development of salt domes. It is exposed, that most perspective for formation of deposits of hydrocarbons there are the near-domes zones blocks of high comers layers of the deformed rocks -first part near-domes zone, which appeared at the breach of rocks by salt domes. Offered order of introduction of near-domes zones to the conducting prospect drilling and estimation prognosis resources of hydrocarbons in perspective neardomes zones. Developments of bread-collectors were dericted on the decision of urgent problem of Ukraine - increase of resource base of hydrocarbons.