Підвищення конденсатовилучення з виснажених газоконденсатних родовищ

Abstract

Досліджено ефективність дорозробки газоконденсатних родовищ на завершальній стадії розробки. Проаналізовано особливості вилучення сконденсованих вуглеводнів за низьких пластових тисків та розглянуто ефективність методів підвищення конденсатовилучення з виснажених газоконденсатних родовищ. Розроблено теоретичну модель простого за будовою виснаженого газоконденсатного родовища з однорідними фільтраційно-ємнісними властивостями. За допомогою гідродинамічного симулятора Eclipse 300 досліджено процеси підвищення газоконденсатовилучення з виснажених газоконденсатних родовищ нагнітанням в пласт сухого вуглеводневого газу, азоту, вуглекислого газу, облямівки пропанбутанової фракції з переміщенням її по пласту азотом та шляхом заводнення. Визначено ефективність газоконденсатовилучення для різних випадків розміщення нагнітальних свердловин, а також вплив на процес розробки газоконденсатного родовища наявності активних пластових вод. За результатами проведених досліджень встановлено, що за наявності активного контуру пластових вод, найбільш ефективним є розміщення нагнітальних свердловин в приконтурній зоні родовища. Загалом впровадження методів підвищення конденсатовилучення на газоконденсатних родовищах з великим вмістом конденсату необхідно проводити від початку його розробки, щоб запобігти втраті вуглеводнів у результаті ретроградної конденсації. На виснажених газоконденсатних родовищах ефект від впровадження методів підвищення конденсатовилучення порівняно незначний. Встановлено, що найкращим витіснювальним агентом є вуглекислий газ. Його рекомендується нагнітати в приконтурну частину родовища. За відсутності активного водоносного горизонту його застосування буде ще ефективнішим.

Исследована эффективность доразработки газоконденсатных месторождений на завершающей стадии разработки. Проанализированы особенности извлечения сконденсировавшихся углеводородов при низких пластовых давлениях и рассмотрена эффективность методов повышения конденсатоизвлечения из истощенных газоконденсатных месторождений. Разработана теоретическая модель простого по строению истощенного газоконденсатного месторождения с однородными фильтрационно-емкостными свойствами. С помощью гидродинамического симулятора Eclipse 300 исследованы процессы повышения газоконденсатоизвлечения из истощенных газоконденсатных месторождений при закачке в пласт сухого углеводородного газа, азота, углекислого газа, каймы пропан-бутановой фракции с перемещением ее по пласту азотом и путем заводнения. Установлена эффективность газоконденсатоизвлечения при различном размещении нагнетательных скважин, а также влияние на процесс разработки газоконденсатного месторождения наличия активных пластовых вод. По результатам проведенных исследований установлено, что при наличии активного контура пластовых вод наиболее эффективным является размещение нагнетательных скважин в приконтурной зоне месторождения. Внедрение методов повышения конденсатоизвлечения на газоконденсатных месторождениях с большим содержанием конденсата необходимо проводить от начала разработки месторождения с целью предотвращения потерь углеводородов в результате ретроградной конденсации. На истощенных газоконденсатных месторождениях эффект от внедрения методов повышения конденсатоизвлечения сравнительно небольшой. Установлено, что лучшим вытеснительном агентом является углекислый газ. Его рекомендуется нагнетать в приконтурную часть месторождения. При отсутствии активного водоносного горизонта его применение будет еще более эффективным.

The efficiency of gas condensate fields additional development at the final stage was investigated. The feature of condensed hydrocarbon production at low reservoir pressures is analyzed and the effectiveness of methods for increasing condensate recovery from depleted gas condensate fields is considered. The theoretical model of the simplified depleted gas condensate field with homogeneous volume and reservoir properties is developed. The study involves processes of the gas condensate recovery from depleted gas condensate fields enhancement through the injection of dry hydrocarbon gas, nitrogen, carbon dioxide gas into a bed, fringe of the propane-butane fraction with its transfer along the bed through nitrogen and by flooding are investigated using the hydrodynamic simulator Eclipse 300. The effectiveness of various placements of injection wells and the active reservoir water effect on the gas condensate field exploitation are outlined. The research proved that the placement of injection wells in the contour zone is the most effective when reservoir water active contour is available. In general, the introduction of methods for condensate recovery enhancement in gas condensate fields with high level of condensate should be carried out from the beginning of the field exploitation to prevent the loss of hydrocarbons because of retrograde condensation. The effect of introducing methods for the condensate recovery enhancement is relatively inconsiderable in the depleted gas condensate fields. Carbon dioxide turned out to be displacing agent. Its injection in the contour part of the field is recommended, in particular, this value will be even higher if the active water bed is not available.